последние новости в Украине останні новини в Україні

Саакашвілі Міхеїл

Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України

Президент Грузії два терміни поспіль в 2004-2013 роках. Голова партії "Єдиний національний рух". Голова Одеської обласної державної адміністрації у 2015 році.

1. Ім'я / прізвище

Міхеїл Миколайович (Ніколозович) Саакашвілі

2. Анкетні дані

• колишній президент Грузії, лідер "Революції троянд"
• український політик
• з травня 2020 року - голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України
• крім грузинської, Саакашвілі володіє англійською, іспанською, російською та українською мовами

3. Біографія і кар'єра

Загальна інформація:

Народився в Тбілісі 21 грудня 1967 г. На сьогодні громадянин України.

Родина:

Дружина - Сандра Рулофс, викладач у Грузинському університеті. Має подвійне громадянство - Нідерландів і Грузії.
Є двоє синів, які мають нідерландське громадянство. Старший Ніколоз живе в США, вчиться і працює журналістом у кількох проєктах.
Молодший син Едуард мало щодня змінює думку щодо того, ким хоче стати в майбутньому - то спортсменом, то геймером, то політиком, як батько, то журналістом, як брат.
Вітчим - Зураб Кометіані, колишній голова вченої ради Інституту фізіології імені Беріташвілі, який написав понад 100 наукових робіт, помер 24 січня 2012-го року у віці 77 років.

Освіта

Закінчив факультет міжнародного права Київського інституту міжнародних відносин. У 1993 отримав ступінь магістра права в Колумбійському університеті (Нью-Йорк).

У 1995 році захистив докторську дисертацію в Університеті імені Джорджа Вашингтона (Вашингтон, округ Колумбія).

З 1993 по 1995 рік пройшов курси навчання в Міжнародному інституті прав людини в Страсбурзі, Флорентійській академії права і Гаазькій академії міжнародного права.

Кар'єра:

З 1993 по 1995 рік Саакашвілі працював у Норвезькому інституті прав людини в Осло (гуманітарній дослідницькій організації, що займається проблемами біженців), а після - у великій нью-йоркській адвокатській фірмі "Patterson", "Belknap", "Webb&Tyler", що спеціалізується на фінансово-правовому забезпеченні енергетичних і нафтогазових проєктів у країнах "третього світу" і СНД.

Політична кар'єра в Грузії:

У 1995 році повернувся в Грузію. Був обраний депутатом парламенту і зайняв пост голови парламентського Комітету з конституційних і юридичних питань.
У 1998 році очолив парламентську фракцію "Союзу громадян Грузії".
З 2000 по 2001 рік - представник Грузії в ПАРЄ і міністр юстиції Грузії.
З 2002 по 2003 рік очолював Тбіліські Законодавчі Збори.
У листопаді 2003 року став одним з лідерів так званої "Революції троянд", в результаті якої було повалено президента Едуарда Шеварднадзе і до влади прийшла опозиція.

На виборах 4 січня 2004 року був обраний президентом Грузії. За Саакашвілі віддали голоси 96,27% виборців. У листопаді 2007 року пішов у відставку на тлі масових акцій протесту проти його політичного курсу. 5 січня 2008 року був повторно переобраний на пост голови держави (53,47%). У середині листопада 2013 року, за кілька днів до закінчення терміну повноважень, покинув країну.

На батьківщині колишній президент є фігурантом низки кримінальних справ, у тому числі за звинуваченням у корупції, вбивстві і організації збройного нападу. У 2018 році заочно засуджений до 3 і 6 років позбавлення волі.

Переїзд в Україну:

Під час подій Євромайдану (лютий 2014 року) Саакашвілі в складі групи європейських парламентарів прибув в Україну і брав активну участь у подіях "Революції Гідності" в Києві.

З 30 травня 2015-го по 9 листопада 2016-го Саакашвілі був головою Одеської обласної державної адміністрації, головою Наглядової ради реформи державних підприємств України, радником п'ятого президента України Петра Порошенка, головою Консультативної міжнародної ради реформ України.

В цей же період Головна прокуратура Грузії звернулася до України з клопотанням про екстрадицію Міхеїла Саакашвілі, але Генпрокуратура України відмовилася це робити, вважаючи, що запит про його видачу пов'язаний з "переслідуванням з політичних мотивів". У грудні 2015 року Саакашвілі позбавили грузинського громадянства "у зв'язку з прийняттям ним громадянства іншої держави", хоча офіційно українське громадянство Саакашвілі було надано лише 29 травня 2015 року (указом президента України Петра Порошенка).

Через півтора року грузинський політик оголосив про свою відставку з поста голови адміністрації Одеської області, звинувативши Петра Порошенка в причетності до корупційних схем. 9 листопада 2016 року президент України підписав указ про його відставку.

З цього моменту ексгубернатор Одеської області активно критикує діючу владу і створив громадський рух "для повалення нинішньої політичної еліти" - "Рух Нових сил", який у 2017 році було перетворено в партію "Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі". Його бурхлива громадська діяльність закінчилася в липні-2017 - Міхеїла Саакашвілі позбавили українського громадянства, поки він перебував у США.

Але це його не зупинило, і 10 вересня 2017 року колишній президент Грузії з товаришами і за допомогою народних депутатів, буквально відбиваючись від прикордонників, перетнув польсько-український кордон і попрямував через Львів до Одеси, а потім до Києва. У МВС заявили, що 11 поліцейських і 5 прикордонників постраждали в момент перетину кордону Саакашвілі. За порушення порядку перетину кордону Львівський обласний суд присудив Саакашвілі штраф у розмірі 3,4 тисячі гривень (близько $130). Але екстрадувати або заарештувати колишнього президента Генпрокуратура не змогла, оскільки Саакашвілі, згідно з даними міграційної служби України, мав посвідку на проживання.

З моменту свого повернення і по грудень 2017-го Саакашвілі в якості лідера партії "Рух нових сил" проводить масові безстрокові акції протесту проти влади. Вимагає імпічменту Порошенка і ухвалення певних законопроєктів. 5 грудня 2017 року СБУ спробувала затримати Саакашвілі за звинуваченням у співпраці з злочинними групами, організації незаконних мітингів і отриманні "з Росії" близько 500 тисяч доларів, призначених на фінансування акцій протесту з метою повалення "влади Порошенка".

Прихильники політика, оточивши автомобіль СБУ, куди посадили Саакашвілі, 5 грудня 2017 року змогли звільнити свого лідера і вирушили разом з ним мітингувати під Верховну Раду. Щоб уникнути зайвих потрясінь, СБУ запросила наступного дня Саакашвілі до слідчого, але він не з'явився. Нацполіція і СБУ оголосили його в розшук (пізніше до них приєдналося і МВС) і навіть намагалися провести операцію з пошуку політика в наметовому містечку під ВР, але прихильники Саакашвілі влаштували чергові сутички з правоохоронцями. Посли країн "Великої сімки" спостерігали за розвитком ситуації з Саакашвілі, але не втручалися.

Епопея з затриманням все-таки відбулася - 8 грудня лідера партії "Рух нових сил" затримали, але не в наметовому містечку під ВР, а в квартирі колишнього начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області полковника Юрія Покіньбороди, і помістили в СІЗО. Але навіть звідти він не переставав командувати "парадом" - з ізолятора своїм прихильникам він передавав записки, і 10 грудня вивів людей на акцію незгоди з діями влади - марш "За імпічмент". У поліції оцінили кількість учасників акції в 2,5 тисячі чоловік, а організатори - в 50 тисяч.

На свободу Саакашвілі вийшов за три дні після свого арешту - 11 грудня просто із засідання Печерського районного суду Києва. Рідкісний випадок, але суд відмовився помістити обвинуваченого під домашній арешт, як того вимагало обвинувачення, і звільнив його з-під варти. Можливо, перебування в СІЗО трохи остудило політика, і він спробував через посла ЄС домовитися з Порошенком - він пропонував зупинити марші "За імпічмент" і "зняти намети в обмін на "деескалацію". Але, мабуть, два президента не домовилися, і наступного дня, 17 грудня, відбувся черговий марш "За імпічмент", в рамках якого Саакашвілі з прихильниками спробували зайняти для свого штабу Жовтневий палац, де на той момент проходили дитячі свята. Силовики дали жорстку відсіч і Саакашвілі вирішив не проводити акції.

Заспокоївшись з мітингами, Саакашвілі вирішив знову звернутися до президента Порошенка з пропозицію спільного пошуку вирішення конфлікту. Текст листа Саакашвілі опублікував у Facebook. За його словами, він надіслав Порошенку особисту записку після консультацій з послами дружніх Україні держав.

Новий 2018 рік Саакашвілі зустрів на площі Конституції біля Верховної Ради України, це досить символічно, враховуючи, що рік почався у нього з судів.
5 січня 2018 року Міський суд Тбілісі заочно засудив експрезидента Грузії, лідера української партії "Рух Нових сил" Міхеїла Саакашвілі до трьох років позбавлення волі за зловживання владою. Тому з початку року Саакашвілі активно "буцався" в судах з міграційною службою за свій політичний притулок в Україні. Не забула про політика і своє фіаско Генпрокуратура України - їй вдалося оскаржити рішення Печерського суду і політик був поміщений під домашній арешт на період з 27 січня по 6 лютого 2018 року.

5 лютого Київський апеляційний адмінсуд відхилив апеляцію Саакашвілі, визнавши рішення суду першої інстанції про відмову в наданні статусу біженця законним, і з цього моменту Генпрокуратура запустила екстрадиційну перевірку політика. Грузинська сторона наполегливо вимагала видати їй засудженого на батьківщині Саакашвілі (відповідний запит повторно надійшов до Міністерства юстиції та Генеральної прокуратури України).

12 лютого Саакашвілі був затриманий у Києві і депортований як нелегал чартерним рейсом до країни попереднього його перебування - Польщі (саме звідти він у 2017 з порушенням перетнув кордон). Указами президента Порошенка йому заборонили в'їзд на територію України терміном на три роки - до 13 лютого 2021 року. Політичного притулку в Польщі Саакашвілі не просив і вилетів звідти в Нідерланди, де отримав посвідку на проживання.

Не перебуваючи фізично в Україні, Саакашвілі продовжив боротися в українських судах за своє українське громадянство і брати участь в політичних процесах (причому як України, так і Грузії). Його прихильники продовжили "Марші за майбутнє", і при нагоді мітингували під ВР.

З приходом до влади Володимира Зеленського Саакашвілі повернули українське громадянство і в травні 2019 року він повернувся в Україну. На позачергових парламентських виборах 2019 року очолив партію "Рух Нових сил", проте вона не подолала прохідний бар'єр в 5% (набрали 0,46%).

7 травня 2020 року був призначений головою Виконавчого комітету реформ і членом Національної ради реформ. На базі відомства створив "Офіс простих рішень і результатів". 3 червня 2020 року заснував громадську організацію з такою ж назвою, донорів пообіцяв назвати пізніше. За словами Саакашвілі, організація буде займатися "підготовкою пропозицій законодавчих змін для засідань Національної ради реформ України", і її офіс буде в кожному регіоні. 16 липня в Одесі відкрили перший офіс, наступний відкриють в Дніпрі.

Саакашвілі в українській політиці:

Повернувшись в українську політику в 2020-му, після призначення на посаду голови виконкому Нацради реформ, Саакашвілі взявся за поставлену йому задачу: "координувати, ініціювати і пропонувати суспільству нові закони".

4. Політична позиція

Саакашвілі активно підтримував рух Євромайдану і "Революцію Гідності" в 2014 році. Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України з 7 травня 2020 року.

Як Саакашвілі пропонує реформувати судову систему:

Концепція судової реформи, яку запропонував ввести Міхеїл Саакашвілі в Україні, передбачає:
- ліквідацію Конституційного суду - пропонується зробити його палатою Верховного суду, а статус останнього теж переглянути.
- ліквідувати 544 українських суди і залишити всього 200;
- впровадити в практику постулати "англосаксонського права" (експерти вважають це непридатним в Україні, "оскільки прецедентне право застосовують в тих країнах, де безмежна довіра до суддів, від чого ми поки далекі");
- автоматизувати процеси в судах і впровадити "суд у смартфоні";
- ліквідувати всі існуючі органи контролю над судовою системою і створити новий єдиний.

Реформа митниці:

У анонсованій Саакашвілі реформі митниці:
- заступника міністра фінансів наділять функціями голови митниці;
- мінімізують людський фактор і максимально автоматизують процеси;
- збільшать зарплати митників;
- залишать на кордоні тільки митників і прикордонників, а до "зеленого" і "червоного" коридорів додадуть "жовтий" і "синій" (постаудит);
- усунуть інститут митних брокерів - людина буде самостійно заповнювати митну декларацію;
- прискорять процес розмитнення до 15 хвилин за рахунок мінімізації документів - замість 26 треба буде подавати лише 2 (інвойс і транспортний документ);
- уніфікують ставки митних зборів - машини будуть розмитнюватись не за маніпуляційною вартістю, а за формулою: кубатура, рік випуску і так далі;
- посилять криміналізацію за контрабанду - від 3 до 5 років за звичайні товари і до 7 років - за підакцизні.

Пропозиції Саакашвілі щодо реформи містобудування:

24 липня 2020 року Саакашвілі презентував альтернативне бачення реформи відомства, розроблене "Офісом простих рішень і результатів". Що він пропонує:
- Відмовитися від детального плану розвитку територій (ДПТ), поставити в основу містобудівної документації містобудівний кадастр;
- Функції ДАБІ (об'єкти СС2 і СС3) частково передати приватним юрособам. Контроль над об'єктами підвищеної поверховості (СС3) залишити за державою. Держава рандомно визначає, хто з юросіб може контролювати СС2 і СС3, і також перевіряє якість роботи юросіб;
- видачу техумов (ТУ) на інженерну інфраструктуру до введення об'єкта в експлуатацію, а не так як зараз - до початку будівництва об'єкта;
- контроль за самовільним будівництвом покласти на громадськість. При цьому активістам пропонується отримувати 20% від накладеного на забудовника штрафу.

5. Бізнес, активи, доходи

За твердженням дружини Саакашвілі Сандри Рулофс, їх сім'я живе достатньо не бідно за рахунок коштів її батька - маклера, власника нерухомості по всьому світу, яку він здає в оренду. За твердженням Рулофс, Міхеїл Саакашвілі не займається бізнесом, оскільки це не його справа.

Декларація:

Згідно з декларацією за 2018 рік, у Саакашвілі в Грузії є будинок (97 кв.м) і 2 ділянки землі: 6820 кв.м і 500 кв.м. Також нерухомістю володіє його дружина Сандра: квартира в Грузії (280 кв.м) і апартаменти в Нідерландах (квартира 102 кв. м і будинок 75 кв.м).

Крім цього, мати політика Гулі Аласанія в 2017 році придбала в селі Лісники під Києвом ділянку землі трохи більше 10 соток (сотка землі тут коштує близько 2 тисяч доларів) і будує там будинок для сина. Міхеїл Саакашвілі на своєму каналі в YouTube виклав пост про будинок і відео з будівництва.

У жовтні 2019 року політик придбав і переїхав у двокімнатний "пентхаус" на Італійському бульварі в Одесі. Відео з новосілля Саакашвілі виклав у себе на YouTube-каналі.

Саакашвілі не подавав податкову декларацію за 2019-й рік, оскільки не є держслужбовцем, тому точна вартість одеських апартаментів не відома. За "двушку" на 60 квадратів, як у Міхеїла, в цьому будинку просять 80 000 тисяч доларів. Ще 10 000 - 15 000 тисяч потрібно додати за велику терасу, з якої відкривається вид на море, кажуть місцеві ріелтори. В цілому, за їхніми оцінками, такі апартаменти "тягнуть" на 3 мільйони гривень.

За які кошти живе з 2018 року політик, поки інформації немає. Відомо лише, що як голова Виконавчого комітету реформ і член Національної ради реформ грошей він не отримує, так би мовити, офіційно працює "на громадських засадах".

"Положенням про Національну раду реформ, затвердженим Указом президента України від 13 серпня 2014 року №664, передбачено, що Голова та інші члени Національної ради реформ беруть участь в його роботі на громадських засадах. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Національної ради реформ проводиться Офісом Президента України, Державним управлінням справами (в рамках компетенції). Повідомляємо, що Державним управлінням справами витрати на забезпечення діяльності Національної ради реформ... не планувалися і не проводилися", - йдеться в офіційній відповіді, отриманій редакцією "Українських новин" з Державного управління справами.

6. Скандали/компромат

Звинувачення на батьківщині:

Грузинські прокурори звинувачували експрезидента у використанні державних грошей для оплати, зокрема, готельних витрат особистого стиліста Саакашвілі, витрат на двох моделей, ін'єкції ботокса і видалення волосся, оренду яхти в Італії і купівлю картини лондонського художника Мередіт Остром (до слова сказати, художниця створювала свої твори, використовуючи відбитки власного оголеного тіла). Вони також звинуватили його в репресивних заходах щодо протестуючих у 2007 році.

Крім усього іншого, його звинуватили у використанні державних грошей для оплати перельоту його масажистки Дороті Стейн у Грузію в 2009 році. Стейн казала, що отримала близько 2 000 євро за багаторазові сеанси, включаючи її фірмовий "масаж укусами". Саакашвілі пояснив, що всі ці звинувачення тільки зайвий раз доводять, що він є жертвою, метою політичного полювання на відьом.

Провокація україно-грузинського конфлікту:

Міхеїл Саакашвілі регулярно негативно висловлюється щодо влади Грузії, але поки він це робив як колишній президент Грузії - це одне, а ось перебуваючи на посаді керівника виконкому Національної ради реформ України - зовсім інше. Подібні заяви на державній посаді звучать зовсім по-іншому і, як вважають в грузинському МЗС, завдають шкоди відносинам двох країн.

"Віддуватися" за висловлювання колишнього президента довелося послу України Ігорю Долгову - під час своїх регулярних візитів "на килим" Долгов не втомлюється повторювати: "Міхеїл Саакашвілі не є виразником позиції офіційного Києва і його слова не можуть бути витлумачені інакше, як думка приватної особи" .

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: "Кожна його заява закінчується тим, що українського посла викликають в МЗС Грузії і висловлюють йому там своє невдоволення заявами. Тут у чому дисбаланс: приватна особа виступає, а держава за це, перепрошую, "відгрібає".

У результаті в травні 2020 року Грузія відкликала свого посла з України для консультацій. Однак, як запевнив міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані, Грузія не розглядає розрив дипломатичних відносин або перегляд стратегічного партнерства.

"Міхо запалює":

Своє повернення в Україну при Зеленському Міхеїл Саакашвілі "яскраво" відсвяткував у одному столичному клубі, де його і зняли відвідувачі закладу, в той час, як він танцював під пісню "Плакала" української поп-групи "Kazka". "Ну і скажіть мені, що він не під наркотою... Ось що порошок животворящий робить...", - коментували користувачі ролик, що з'явився в мережі.

Інцидент з краваткою:

Історія з краваткою Саакашвілі отримала широку популярність після того, як 16 серпня 2008 року телерадіокорпорація BBC показала в своєму ефірі кадри, на яких президент Грузії Міхеїл Саакашвілі жує свою краватку. Інцидент став елементом пропаганди в інформаційній війні навколо збройного конфлікту в Південній Осетії і послужив темою для жартів і анекдотів.

7. Особисте життя

Саакашвілі одружений на підданій Нідерландів Сандрі Рулофс (також має громадянство Грузії), виховує двох синів - Едуарда (1995) і Ніколоза (2005). До знайомства з майбутнім чоловіком Сандра - колишня співробітниця Червоного Хреста - встигла побувати в Кутаїсі в складі гуманітарної групи.
Крім грузинської мови, Михайло Саакашвілі володіє мегрельською, англійською, французькою, російською, українською та іспанською мовами.

10 вересня 2013 року 45-річний Саакашвілі разом з росіянином Андрієм Ілларіоновим зійшли на гору Казбек (Мкінварцвері, 5047 метрів) на Великому Кавказькому хребті. Саакашвілі став другим президентом-альпіністом пострадянського простору після президента Назарбаєва, який у віці 55 років на масовій альпініаді 30 червня 1995 року піднявся на пік Абая (4010 м) в Заїлійському Алатау на північному Тянь-Шані.

8. Хобі та інтереси

Захоплюється гірськолижним і парашутним спортом. Також любить футбол.