Антибіотики широкого спектра дії: основні види й коли потрібно використовувати

Протимікробні препарати — лікарські засоби, які виготовляються на основі фармацевтичних речовин, що одержуються з мікроорганізмів або синтетичних хімікатів у дуже малих дозах. Вони здатні пригнічувати або вбивати патогенні мікроорганізми під час місцевого або системного застосування. 

Антибіотик широкого спектра дії виявляє активність проти багатьох штамів хвороботворних бактерій, включно з грампозитивними та грамнегативними. До таких препаратів відноситься Аугментин, у складі якого міститься дві активні речовини:

1. амоксицилін — бета-лактамний антибіотик;

2. кислота клавуланова — бета-лактам, який запобігає інактивації амоксициліну.

Таке поєднання компонентів пояснює високу ефективність препарату в лікуванні бактеріальних інфекцій шкіри, дихальних та сечовивідних шляхів у дорослих та дітей.

Основні види антибіотиків широкого спектра дії

У медичній практиці найчастіше використовуються такі групи, як:

1. Пеніциліни — порушують синтез клітинної мембрани бактерій, роблячи її тендітною та нездатною протистояти зовнішньому впливу. Допомагають під час різних інфекцій, включно з пневмонією, ангіною та інфекціями сечовивідних шляхів.

2. Цефалоспорини другого покоління — альтернатива пеніцилінам, призначаються в разі резистентності до них.

3. Тетрацикліни — блокують виробництво білків, необхідних для зростання та розмноження мікроорганізмів. Ефективні в разі акне, інфекціях ЛОР-органів та ШКТ.

4. Аміноглікозиди — інгібують синтез білків і порушують роботу рибосом, зупиняють розмноження бактерій. Використовуються у поєднанні з іншими антибіотиками проти серйозних інфекцій, таких як туберкульоз, пневмонія та перитоніт.

Антибактеріальні ліки належать до рецептурних препаратів, а їхнє застосування потребує консультації лікаря.

Коли можуть призначатися антибіотики широкого спектра дії

Засоби доцільно використовувати в таких медичних ситуаціях:

1. Емпірично до виявлення бактерій-збудників, якщо є підозра на серйозне захворювання. Наприклад, у разі менінгіту, коли пацієнту може стати настільки погано, що він може померти протягом декількох годин, якщо не почати приймання антибіотиків.

2. Для стійких до ліків бактерій, які не реагують на протимікробні препарати вужчого спектра дії.

3. У разі суперінфекцій, коли захворювання спричиняють кілька типів бактерій. Це потребує застосування антибіотиків широкого спектра дії або комбінованої антибактеріальної терапії.

Безконтрольне приймання антибіотиків може призвести до розвитку резистентності до певних штамів бактерій, що вимагатиме застосування нових антибактеріальних ліків у разі рецидиву захворювання. Тому приймати їх можна лише за призначенням лікаря, а тривалість лікування має відповідати рекомендаціям інструкції до препарату.